КОНЯР, РА́,
Коняр, ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 279.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОНЯРКА, КИ, →← КОНЯНКА, КИ,